Миколаїв... !

Свій у свому

Був розкішний тут народ

Та якесь московське падло

Збудувало тут завод

Рівня тендер кретинізму

Бог ще не проголосив

Тут, ба, навіть люди ходять

Я тут теж своє віджив

пацаняче свято волі

Як цемент в око попав

Добре, лікарі, відмили

Бо він так би і стояв

Дійсно, люди, тут з землі

Виростають ті… патрулі

І стоять, як королі

Дим з них в’ється, які ж злі

В колір гарний, сіро – бурий

Сніг притрушують вони

Зранку з нартами…- хоть вий

Мов різкий прихід весни

У ці роки тільки радість

Бо яка робота ще

Може бути у містечку

Де людей все більше мре

Медицину ми клянемо

Не справляються, що мруть

А самі таке зведемо

Ніби в кров налили ртуть

Фільтри й фільтри, у свідомість

А не тільки на ту піч

Так, працюєм, а на томість

Завітає швидка ніч

Вихід є, він лиш один

Кинути нам якийсь трал

Хай іде собі той дим

Поміж дач, на їх Байкал