Зрада

Біль пекуча в слові правди

Серед літа на асфальт

Голу сраку – у смолу

Кілька ноток стогне альт

Не видіння, а реальність

Ми усі там сидимо

От чому альт стогне тихо

В безнадії скону зло

Білі, сині, оранжисти

Вже й не плачуть, лиш трава

Проростає на могилках

Далі б’є їх булава

Хто при владі – геноцид

Помаранчевий чи синій

‘‘Cмерть’’ на допомогу кличе

Не справляється в цій днині

Вже на джипах гробарі

І не тільки ті; при владі

Платять за нових дітей

Щезне старість у цій зраді