Що тримає нас при цім житті
Мрії наші, що сховались уві сні
Ті здобутки, що вже маєм ми
І вдалось не впасти до убогості дири
Пливе ця лінія все швидше з кожним роком
Коли десь рівно, деколи з підскоком
Хотілося б безмежно поспостерігати
Як час летить кругом, крім рідної нам хати
Так не буває, хтось десь тихо скаже
Час не чекає, всім він нам покаже
До старості дорогу сивиною вкриє
Та й душу нашу від гріхів відмиє
А ти покинь до дзеркала ходити
Щоб нові зморшки на собі не знаходити
Все якось буде, всі тут так говорять
Вже шкутильгають, але ще по трохи бродять.
Немає коментарів:
Дописати коментар