Кода

Заплила собі свідомість

Змучена гріхом образ

У тихесеньку заплаву

Щоб не бачити всіх вас

Очі в очі ! Не проходить

Погляд вперся у стіну

Ніби видно відблиск в них

Топиться в якусь піну

Повернути із могили

Дружби безкорисні дні

Відійшли вони найкращі

Залишилися сумні

Отупіли ми із віком

Почуття в бетон лягли

А згадайте дикі танці

Як же весело жили

І моглося і пилося

Бо у гурті були ми

А тепер мов сірі мишки

Всі забились у кути

У часи і суть жорстоку

Потихенько всі ідем

Занесло нас поодинці

Так окремо й коданем !