Неук

Очі в парі, зрада болі

Не у тілі, в незнанні

Лиш повірив і віддався

Добре, що ще на Землі

Мами й тати, в дітях кати

Їдуть іменем батьків

Скільки ще життів забрати?

Незнання предметів слів

зможуть в нас, у наших друзів

В друзів діток і батьків

Вчились лиш у кола смузі

Смерть вже звичне, поготів

ще й на смерті голих босих

От на це є у них хист

Всіх залишать у розкосах

В невідомість, як фашист