Повернення

Я пройшов свій шлях від Бога

Віддалявся, як весь світ

Повертатися – тяжка дорога

Під колінами – колючий дріт

Ні, не помста, лиш помилки

На дорозі своїй, втім

Виправляти будем вчинки

Ніби фільтр шукати в нім

Ти вже в’янеш, як трава

Змучився, вже хочеш вити

Де ж та, Боженько, межа

До якої йти, терпіти

Більше, дійсно, не дістанеш

Скільки можеш в себе влити

А вже потім ти розтанеш

І кругом ти будеш жити

Всі обмеження в мить зникнуть

Ти є скрізь, хоч оглянись

Всесвіт. Очі швидко звикнуть

Ти все бачиш, придивись

Неймовірність і блаженство

Скрізь очікують там нас

Душі брудне полотно

І твій дух ще тут погас.