Генеологічний гріх

Не родилася в світах угода

Правда Божа, у всім згода

Кожен золото лиш тягне

Найсильнішим стати прагне

Око пильне у Сахарі

Навіть у піщаній хмарі

Ти забрав в когось всю воду

Гріх страшний приніс ти роду

свому, бо всі шанси взяв

Вижити комусь не дав

Чорний камінь і тяжкий

В серці він тепер лихий

Гріх цей непосильний піде

В поколіннях пізніх зійде

Як, чому так рано вмер ?

Господь в пам’яті не стер

І гадаємо, чом сталось

Тут, чи там, щось обірвалось

Ти в століттях древа гілка

З нього п’єш ти сік, як бджілка

В пам’яті якого все

Цей фундамент роду, зле

було кимсь страшне для Бога

зроблене, його ж небога

в поколіннях поколінь

Випливе цей чорний промінь

Не сповіданих гріхів

Відповідь в дитині сплів

Винуватець зла безсило

Плаче сотні років; мило

Зустрічає пра-пра… внучку

Ось де правди хвиль гнучку

стільки років Бог дає

Виправляти хоч своє

Ми ж лишень у страшнім болі

Віддаємся  Божій волі.