Світла роки Ти потратив на картину
І писав усе найкраще в ідеал
Та створилося з химери у людину
Щось, що вдарило у Твій потенціал
Ти бажав лиш миром звести стіни
Свого світу у фантазіях весни
Ти прислав гінця свого у вигляді людини
Ми розбили мрії Твої, ще й до тісноти
призвели на цьому краї в Раю голубім
так ми хочемо не жити, що у тім старім
знов пригоди ми шукаєм, Господи прости
все життя твої ломаєм писані листи
Немає коментарів:
Дописати коментар