Зустріч

 Відплакали свічки між зім’ятих квітів

Зів’яло життя, ще одне пронеслось

Верба похилилась, від звуку світів

Прикрити дитятко в жалю довелось

Ні гріх, ані злочин, чи навіть сім’ю

У мріях, можливо, думки проплили

Ніхто не повірив у долю твою

Дзвінки, ніби сурми, в крові залили

реальність, що сталася, знову, як сон

Мов зараз пробудимось, роки сплили

Та вже не розпуститься квітки бутон

Ми це пережили, це ми прожили

У царстві всесвітньому Бога надій

Зустрінемся, кожен у своє число

У часі пришвидшуєм плину подій

                                                    У зустрічі в Господа все розцвіло