Кохання випадком прибилось
До цих кам’яних берегів
Лиш хвиля легенька, і ще не відкрилось
Знемога й бажання цих слів
В хвилині цей погляд гарячий
Із каменем холоду стлів
Наближення смерчу, в екстазі незрячий
Усе на шляху своїм змів
Як завжди, щасливіших в світі
У хвилях цих днів не знайти
Дай Боже назавжди прожити у літі
Життя разом в щасті пройти
Лиши це блаженство і радість
Ну хоч би лиш їм назавжди
Нехай, як ввісні, линуть, в нас тільки гордість
Сплететься в собі, віднайти.
Немає коментарів:
Дописати коментар