Боже не дозволь рости
Крильцям, навіть висоти
Від землі не відірвався
Вже злягти в ній готувався
Які зміни у вулкані
Дні, проведені в обмані
Блискіт розкоші дзеркал
Глибина немов Байкал
І здавалось найчистіше
Тіло було наймиліше
А душа тихенько билась
Десь в куточку, ще й прикрилась
Вибух, як і всі, що сплять
Десь вулкани вже горять
Мій не зовсім спломенів
Лише душу відігрів
Зразу дух, як відродився
Лиш в конвульсіях забився
Смерть тихенько обняла
Кожух із коси зняла
Прилетів, встиг ангелочок
Колись я загнав в куточок
Всепрощаюча рука
Припідняла, все ж блука
ще свідомість десь в фільварках
Потихенько в закамарках
Лиш найкраще відновляє
Тіло до життя вертає
Боже! Усього чекав
Але, щоби я писав
Ангелочок посміхнувся
Я тихенько повернувся
Ці шляхи, які звороти
Щоб такі вже повороти
Дякую за все тобі
Боже, що приніс мені.
Немає коментарів:
Дописати коментар