Чи долинає із середини тихий голос?
Що повсякчас звучить. Як ніжний колос
струнке стебельце нашої душі
Нам чути треба не лише в ночі
Він все розкаже нам. Ти лиш дивись
Ти слухай все, до глухоти не опустись
Дивись на знаки й на події ти зверни
свою увагу і пізнаєш все із далини
Вже не прийде якась біда зненацька
І не впаде на голову гарненька цяцька
Будеш до всього ти тепер готовий
Всі щебетати будуть – он який фортовий
Коли живем в одному дусі із Всесвітнім
Тим Божим подихом, немов в повітрі літнім
Блаженна свіжість промайнула у тобі
Тепер живеш ти, а не тлієш десь в вогні.
Немає коментарів:
Дописати коментар