понеділок, 3 січня 2011 р.

Я сумую

Мені глибоко сумно
Душі ще кілька уцілилих струн
Вже й не бриньчать…Лиш біля трун
Моїх товаришів, чи їх дітей
На декількох сумні мелодії звучать
З них видно облітає пил
З тих струн. Бо тільки звуки їхніх крил
Ще в глибині десь чути дум

Вони тепер лише звучать
Бо інші з часом поіржавіли
Цим Бозя не дає мовчать
От сльози, правда, поріділи
Струни для радості і щастя ейфорії
Все поіржавіло у глибині душі
Вони не можуть бренькнути в надії
Надії в мене, як в пустім куті

Цікаво, ті що ще звучать ?
На власнім теж так будуть грать ?
Може яких ще друзів скличуть
І вже на віки замовчать.

Немає коментарів:

Дописати коментар