Політ душі

В миті вибухів переживання

Лише Всевишній допуск нам дає

Контроль відсутній, ніякі старання

У цей процес без шансів задає

Цей вечір неймовірний над землею

Уже у захід казку заховав

Чим слабше сонце, цю небес алею

Якийсь промінчик злегка висвітляв

Я в кому впав, і неможливість рот закрити

Від здивування і блаженства я пропав

Коли в вечірнім небі чорноті укрити

Хтось стріли із землі у зорі випускав

Це швидше зорі в швидкості згорають

Та ось політ не вниз, а на гору

Одна лиш думка в голові – це душі відлітають

Померлих тут у цю нічну і пізню вже пору

Не написати я не міг про це Вам

Сміятися – продовжити життя

Якщо і настрій гарний ще я Вам додам

Я бачив лиш душі і зірочок злиття.