пʼятниця, 14 січня 2011 р.

Українець

Дивний сон, смішне видіння
Ще й у мому стані - гріх
Втратив я уже терпіння
Крок на Київ, в руках – сміх

Лиш плакатик з одним словом
Горда назва, я ж не мрець
Йду, як можу, ще під Львовом
Й напис плине – Українець

Біля Корця, що за Рівним
Якось дивно люд стоїть
Ще й міліція штовхає
Я лиш назва всіх століть

Враз на горбі опинився
У низу весь Київ – Град
По переду – танки, зброя
Людоньки, це ж я, ваш брат

Раптом військо все із жахом
Уже в сторони біжить
Оглянувся, а за мною
Міліон чи два стоїть

Київ променем засяяв
Українство віджило…
Я проснувся, час прогаяв
Слізьми душу залило

Немає коментарів:

Дописати коментар