Дорога додому

Не сміши, солдат, ідеї

Своїй мамі розкажи

Бетер пройде, будем жити

Дух, дорогу підкажи

Загнані в скелі Паншера

І колона десь горить

Наші хлопчики, хлопчиська

Вірили, що будуть жить

Дух зайняв усі висотки

Постріли вже у хресті

З дешека, та ще й з близька

Вже весь бетер в решеті

Голови свої покласти

На афганськім пустирі

І за що тут воювали

Гниль чужої нам землі

Пацанятка вже додому

Літачок своїх привіз

Та лиш «грузом  двісті», втому

Принесе батькам ще й сліз.