Мурашник

У мурашнику цім збій

Із середини буревій

Ніби вибух, розметав

Скільки праці він украв

Рук і розуму прогрес

Нескінченний цей процес

Розірвалась якась ланка

Це все лопнуло, як шклянка

І в моменті міліарди

Душ розкидало, як в нарди

Всі непотребом тут стали

Жили і кохались. Кляли

Кляли вітру порив сильний

Кляли холод агресивний

Кляли сонце і цю спеку

А себе в цю картотеку ?

А ми що, ми всі святі…

Ви мурашки лиш лихі

Всю планету лихом вмили

І себе вже майже вбили