‘‘Піке’’

Думки ліниво звисають

З поличок свідомості там

Де їх вже давно, ой давно не шукають

Бо в’язкий тут лише туман

Дійшли до критичної маси

У розумі – довгі глисти

Що їсти не знають –  настали часи

Бо вже церкви грабують, прости

Прости нас…; і це не виходить

На зовні з гнилої душі

Мільйонів пропитих, у злиднях тут бродить

І вищі дипломи в кущі

Ця пауза дії задовга

Десятки років у ‘‘піке’’

Народ летить стрімко, ногами ледь човга

Останній із кращих піде