Вийшла зіронька по небу
Походить в цю ніченьку
Мрії спрагла переміни
Впала тінь у річеньку
Зупинилася на місці
А водичка вир несе
Річенько, з тобою хочу
Та тихесенько пливе
Подивилась кругом себе
Боже, нас є міліард
В собі місця я потреби
Тут не бачу, якийсь жарт
Кожен день туди – сюди
Як вона стогнала
Плач сухії сльози згуби
Взяла і упала
І розквітли небеса
В мить її падіння
‘‘Ось для чого я була
Це ж моє прозріння’’
Ще мить лише попелом
Вже зітліло тіло
Так буде, все Господом
Зроблено уміло
Вибирайте зіроньки
В чому є потреба
Хочете яскравості
Згорите із неба
Немає коментарів:
Дописати коментар