Привернув Христа увагу
Дивних думок перехресть
Мозок милої дитини
Це ж яка для неї честь
У нужденності немитій
Зіроньки душі пливуть
Серденько пізнань відкрити
Жилки межі усі рвуть
Доріг битих, перемитих
Кісточок чужих шляхів
Влились істинні пізнання
В свому часі Божих слів
Не гординю, а покору
Роки свої принесли
Відкриттям нових просторів
Простори світів несли
Бруд й терпіння надірвало
Свічки гарний пелюсток
Життя вогник відібрало
Він не згас, зробив лиш – скок
От куди ? У часі рішень
В душі руки занесуть
Божі миті й чистий розум
Іскорки туди й пливуть
Немає коментарів:
Дописати коментар