Роки – роки

Кохання проситься немилосердно

З далеких зон та в глибину

Ввірвалось в мозок, й дуже твердо

Довбе там істину одну

Допоки ти жива людина

Думки ще є – виходь на бій

Та що ви, немічна скотина

Не повернеться більше в стрій

Кохання вимагає спроби

Хоч не літун, усе ж поринь

Думками в роки, вік худоби

Де відкривав ти стільки скринь

Легеньким кроком обережно

По тих принадах перейдись

Як їжачок – в туман безмежно;

ходи, важай не заблудись

Ходив, і все ж там заблудився

Думками серед красоти

Чого там лазив, з теми збився

Лежиш і томиш час нудьги

Роки – роки ! Тепер у носі

Лиш палець твій ще побува

Ех, довгоногі і курносі

Не обговорюйте зі зла !