‘‘Це’’

‘‘Це’’ ні з ким не розмовляє

Погляд – чорний смуток

Сцен шукає серед нас

Чи втекти в закуток

Якийсь жарт розіграний

З нього витяг жили

‘‘Це’’ палало й пломеніло

З душеньки все змили

День за днем у місяцях

Колір – холод глибший

‘‘Це’’ щезає на очах

Серед людства тихший

Відблиск голок не лякає

В ньому глухий стук

Ця свідомість вже й не знає

Звідки смерті звук

Доля ? Ні ! Лиш медицина

Недолуга сука

Із жилавого й пружного

Що зробила лука

‘‘Це’’ шукало ідеали

В кожній своїй справі

Послизнулось у обіймах

У простенькій вправі

Світ віддячився йому

Ставши в гидку позу

Все звернув в сиру тюрму

У тюрму морозу