пʼятниця, 25 лютого 2011 р.

Долю не обманиш

Дві стеблинки очерету
Над струмочком надігнулись
Ніжно-ніжно, в сонечко
Злегка посміхнулись

Познайомились з собою
З місяцем й зірками
І з водицею стрімкою
Всіх торкнулись пелюстками

Хоч росли по різні боки
Розвела їх доля
Тяжкі дні окремо були
Яка ж їхня воля ?

Пелюсточки переплести
Відчай насолоди
Вже стебельця підростають
Кілька днів до згоди

Раптом вітер із дощем
Обірвав цю радість
І в струмку бурхлива річка
Скаженіла – злість…

Зламані дві долі стрімко
Понесло у море
Та лиш тут обнялися
В хвилі радість й горе

Сонечко над морем сходить
Десь пливуть стеблини
Разом в солі відмирають
Їх останні днини

Немає коментарів:

Дописати коментар