Віддзвеніли дзвоники кришталю
Кращих кроків пройдених років.
Далі дзвони лиш церковні, я не дбаю.
Ми старенькі, у нас вигляд віслюків.
Задивилося у дзеркало серденько
І окремо кожна часточка співа.
Ходимо тихесенько й тупенько,
Перепитуєм вже сказані слова.
Вже пінгвіни нас в дорозі обігнали.
Ми тримаємо ще разом полюси.
В такт колишемся, нас ніби обікрали
Роки спільної морозної зими.
Ми вже стежки заплили свої в косичку.
Що нам треба – трішки хліба й доброти.
Йти десь разом мусим, вже у звичку
До могилок наших треба ще дійти.
Немає коментарів:
Дописати коментар