Головоломка

Не лежати ми не можем

Лежимо – вже бігти, йти

В думках швидше, на сторожі

Кожну мить зводить мости

У руїні мозок стане

І без праці страшний врак

Щось у завтрашнім зостане

Рот відкритий у зівак

Вибір змучений маленьким

Нелюдом, що гложе світ

В кожному живе від неньки

В лапах страху пустоцвіт

Обійшли всі нагороди

Боком тіло й згниру душ

У пустелі суш городи

Думок наших. Просто глуш

Гей, ауууу….  Самаритяни

Бог із вами лиш терпить

Його слово, біль ще з мами

І для чого таким жить

Знову рух в потоці гине

Ця свідомість кров хлепта

Пісня десь ? Ні,- шум лиш лине

Душу марну чорт топта