Жити понад усе

Якесь дивне відчуття

Усе більше глодить розум,

Що життя лиш фальш знання,

Казка штучна, без наркозу.

Крок за кроком, що в перед,

Що у бік, в однім тунелі.

Котить час велосипед

По всесвітній паралелі.

В глибину не впустить стоп,

Де вже  думка не суттєва.

Для фанатів грішний крок

В істину, де смерть миттєва.

Кожен пласт тримає свій

Горизонт на білім світі.

Звідкись лине, - тільки мій,

Крик і просьба в заповіті.

Роки в плині завмирають,

Ніжні мрії кризи змін.

В чорнім холоді стихають

Всі надії перемін.

У молочному тумані

Густину вдихнути страх,

Переміг усе в бажанні

Якось вижити в літах.