Покоління ‘‘щастя’’

Поки їв, розсипав крихти.

Пив, розплескавши нектар.

Пінку зверху вкрали вітри.

Рот обпік гіркий узвар.

Нене моя. Чом не випав

Плід непотребу в мороз ?

Покоління сніг засипав

Мого року страх погроз.

Тінь біжить – нестримна кішка.

Тіло в дзеркалі тече.

В тлі шукає тільки ліжка

Душа згорблена, -  реве.

Боже ! Де то покоління,

Що щасливо тут жило ?

Щастя випало насіння,

Що посіяв, не зійшло.