Комашки

Якось тихо я поплівся

По своєму дворику

Щось задумався, збудився

На хмаринці, в мороку

Різні блискавиці види

У літаври бубонять

Та які тут краєвиди

Хоч так страшно гуркотять

Зверху смішно, як мурашки

Люди в нірки біжуть всі

Може й дійсно ми комашки

Привиди на цій землі

Ми ж придумали, що варті

Все самі в собі знайшли

Господи, у Твому жарті

Ми єдині вороги

Для всього, що Ти створив

Для живого й каменю

Не залишили тих див

Твого серця пламеню

Дивно ! Молимся, вдаєм

Признаємся у любові

Вийшли з Храму, всіх клянем

Бійня скрізь до крові

За камінчик я спіткнувся

Опустився…, - на Землі

Що це було ?! Ай, зігнувся

І поплівся десь собі