четвер, 30 грудня 2010 р.

Пір’їнка

Лиш дотик пірїнки, а очі в страху
Це вушко і шия горить
Сльози мерехтіння, цілунки в пусту
Отримати більше в цю мить

І шепіт пронизує голкою тіло
Вона покорилась, пливе
А він в поцілунках кружляє так мило
У ній щось залишить живе

Лиш миті у долі і крапельках крові
У казці два тіла несуть
Ці зіроньки, місяць, усе ніби в змові
Іскринки живі приведуть

У ласках небесних народжених діток
Немов на руках принесуть
І Бозя нам буде німий завжди свідок
Відправим їх в радісну путь.

Немає коментарів:

Дописати коментар