Білосніжні лебеді
З землі піднялись парами
І в ранковім небі
Кружляли понад хмарами.
І в мить страшний випадок
Селезня спіткав
Із пробитим крильцем
На землю той упав.
Він корчився від болі
І бився на землі
Він не вірив долі
Неначе у пітьмі.
Та прийшла тут неймовірна
Лебідка золота
Була в нього надія
І стільки ніжного тепла.
Нікчемні, марні сподівання
Ця пташка принесла
Лиш вона осяяла
Всю обитель зла.
Та в силі своїй таючій
Із життя пішов
На землі палаючій
Смерть свою знайшов
Немає коментарів:
Дописати коментар