Ми довго пливем в течії
Цих крижаних відносин
Навіть ласкаве сонечко
Зігріти їх не просим.
Ми звикли так за ці роки
Життя, які вже збігли
Ми розчинились в ній уже
І до кінця майже добігли.
Ми вниз, ми річкою тією
Як одна суміш без душі
І особистістю своєю
Уже не хвалимся в тиші.
Увесь потік цей в океан
Скоро зіллється людська муть
І лише іскорки не ждані
Так рідко інколи ще промелькнуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар