В тілі моєму пронісся
Світанковий морозець.
Привідкрилось одне око..,
Це був сон, чи це…-‘‘капець’’.
Випливають з підземелля
Бульки спогадів страшних…
О ..! Відкрилось друге око..,
Мульки спогадів смішних.
Я плила у привітаннях,
Усе ж тридцять, як не як ..?
Перейшла за грань. Кохання
Залишило скрізь бардак.
Все болить. А це що ? Діти ?
Та це ж хто на мене так ..?
В моє свято ..? Куди бігти ?
Це відбиток чиїх срак ?
Ой , це ж я, у задзеркаллі !
Боже мій, яка краса !
Вже не юна, й ще не дама,
Все ж цікаво, з ким спала ?
Що ж, на завтра все розкажуть,
Кращі слова розкрадуть.
Буду мати нове ім’я,
На роботі…Ой, дадуть !
Немає коментарів:
Дописати коментар