Вода жорстока, чорноока –
В криниці зіронька жива.
Жаль бездонна, глиб глибока –
Впала ще…- І ще одна!
Чом, нестримні, небесами
Ви спустились у журу,
У колодязь між лісами? –
Обірвала смерть струну…
Зажурливо позирнула –
Звідти томиться свіча!
Вона є, лише заснула –
У криниченьці Душа…
Немає коментарів:
Дописати коментар