* * *

У хор з вітрами приєднався ліс,

Якимсь загрозливим упав цей рівний шелест.

І раптом виступ розпочала ніжна міс –

Берізка біла в тіні дуба…- грізний велет.

Вона кружляє – молода,струнка принцеса,

Софіти в кроні б’ють десятком промінців.

Як балерина – ставить ”па”..,святкова меса

Звучить з усюд плесканням юних пагінців.

І тепле свято ніжно душу посріблило,

Бажання бути, щипне – думку рознесло.

Життя присутність!!! – Ну хіба ж не Боже диво!!!

Щось пригорнуло, тихо в спокій завело.