* * *

Прощай Україно, чужа моя нене,

Я вільний всміхнутись чужинській землі.

Чекав і чекав, та марудьте без мене

Однакові зречення в цій стороні.

Тут сіль обмолочують, в ранах скипає,

А бидло реве по обабіч Дніпра.

І так сотні років… Тут Бог вмер -  немає,

Лиш лиса гора й чортівня заліта.